збоченство

ЗБО́ЧЕНСТВО, а, с.

Поведінка, вчинки і т. ін. збоченця (у 1 знач.).

Людина – наслiдок впорядкованої матерiї, Бог є Любов. Забороняється лише збоченство i його зображення (В. Рубан);

На збоченство .. [Дмитра] не тягнуло (В. Кожелянко);

Марла вдалася до розмірковувань про те, що певні збоченства цілком комфортно вкладаються у її персональну нормативну систему (І. Карпа).