Словник української мови у 20 томах

збіднілість

ЗБІДНІ́ЛІСТЬ, лості, ж.

Властивість і якість за знач. збідні́лий.

Абсолютне збагачення й абсолютна збіднілість значних мас населення порушують об'єктивні закони розвитку економіки, соціально-політичної та духовної сфер і негативно впливають на основи життєдіяльності нації (з навч. літ.);

На початку “Записок” Пантелеймон Куліш пише про збіднілість репертуару сліпих співаків (з наук. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. збіднілість — -лості, ж. Абстр. ім. до збіднілий.  Великий тлумачний словник сучасної мови