зверхництво
ЗВЕ́РХНИЦТВО, а, с.
Панування, здійснення влади над ким-, чим-небудь.
Чи Болеслав заволодів галицько-волинськими землями мирним шляхом, чи наштовхнувся на якийсь спротив, невідомо. Знаємо, що погодилися на його кандидатуру татари, які виконували ще своє формальне зверхництво над Галичиною й Володимирією (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)