звеселіло

ЗВЕСЕЛІ́ЛО.

Присл. до звеселі́лий.

Розрахунок був безпомильний, пропозиція аж надто зваблива, бо хлопець звів тонкі брови звеселіло, ожвавів (О. Гончар);

Коні, звеселіло помахуючи головами, без підганяння і погукування всмикнули воза в гостинно розчинені ворота (П. Загребельний).