згайнований
ЗГАЙНО́ВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до згайнува́ти.
Його звикла до підрахунків голова почала обчислювати, скільки міг здобути він за ці кілька згайнованих років і який дістав би зиск (Валерій Шевчук);
// згайно́вано, безос. пред.
Гонорар за оповідання, що з Харкова одержав, давно вже згайновано, гроші ці зникли, не лишивши навіть сліду (В. Підмогильний);
Якщо признатись щиро, згайновано часу немало. І мало так написано за ці роки поезій... (Василь Шевчук).
Словник української мови (СУМ-20)