зголоднілість
ЗГОЛОДНІ́ЛІСТЬ, лості, ж.
Стан за знач. зголодні́лий.
Коли відчувається жага чи зголоднілість – людина налаштовує свої думки на пошук їжі і навіть у розмовах використовує слова про щось їстівне або натяки на харчі та поживні страви (із журн.);
Одначе скоро вже вибуде строк, і Кураївка стане місцем їхнього побачення. Яким він [коханий] повернеться, що в душі принесе? Просвітлення спокути, зголоднілість чистого почуття чи грубі тамтешні навички, цинічні слова на устах? (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)