здибанка
ЗДИ́БАНКА, и, ж., розм.
Те саме, що зу́стріч 1, 2.
Мамі своїй оповідав [Бумблякевич] .. і про знайомство в парку, і про театр, і про те, як домовився на наступну зустріч, і про всі подальші здибанки з докладними розмовами (Ю. Винничук);
А село .. усе бачило, наївна дівчино, ще тоді, коли вперше до тебе прийшов на нічну здибанку чорнобровий кандидат в агрономи (С. Процюк);
По поверненню [по поверненні] з реанімації у нього була остання здибанка з Соломією (Любко Дереш).
Словник української мови (СУМ-20)