зейдит
ЗЕЙДИ́Т, а, ч.
Послідовник зейдизму.
Зейдити значно поширилися в Ірані, Іраку та Хіджазі, сформувавши зейдитські держави (з наук. літ.);
На кінець ХХ ст. чисельність зейдитів сягнула семи мільйонів (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)