землекопові

ЗЕМЛЕКО́ПОВІ, вих, мн.

Родина рослиноїдних рийних ссавців ряду гризунів із тілом завдовжки 120–330 мм, маленькими очима й міцним черепом.

Землекопові мають дуже широкі й міцні кінцівки (з наук.-попул. літ.);

Основна їжа зеклекопових – підземні пагони рослин: бульби, бульбоцибулини, цибулини (із журн.).