зизом

ЗИ́ЗОМ, присл., розм.

Косо, скоса.

Її очі дивно блищать і, як мені здається, зизом дивляться; усмішка поламана, тонка, негарна (В. Винниченко);

Мина Омелькович довго бризкався біля цебра, зизом поглядаючи то на нас, то в садок на пасіку (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. зизом — Зи́зом: — косо (дивитися) [20] — скоса, косо [12] — Зи́зом дивитися: тут: кидати косі погляди, виявляючи невдоволення [51]  Словник з творів Івана Франка