Словник української мови у 20 томах

зламатися

ЗЛАМА́ТИСЯ див. зла́муватися.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. зламатися — злама́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. зламатися — [зламатиес'а] -айус'а, -айеіс':а, -айеіц':а, -айуц':а  Орфоепічний словник української мови
  3. зламатися — -аюся, -аєшся, док. 1》 тільки 3 ос.Розпастися, розлетітися на частини, куски; зруйнуватися. 2》 тільки 3 ос. Втратити порядок, стрункість розташування. 3》 перен., розм. Втратити силу, енергію, волю, знесилитися фізично або морально. 4》 перен.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. зламатися — злама́тися вул. померти (ст)||витягнути копита, демба дати, загнутися, засміятися до суфіту, кабнути, ківнути, кіпнути, кіти завалити, кіти натягнути, крепірувати, натягнути копита, натягнути копитами, натягнути ногами, піти спати, сміятися до суфіту, скацябнути, стукати до святого Петра  Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. зламатися — ПОРУ́ШУВАТИСЯ (зазнавати відхилень у своєму вияві, ході, виконанні тощо), ЛАМА́ТИСЯ, РУЙНУВА́ТИСЯ, ЗРИВА́ТИСЯ розм., ПЕРЕРИВА́ТИСЯ розм. рідше, ПЕРЕБИВА́ТИСЯ розм., ПОРУША́ТИСЯ діал. — Док.  Словник синонімів української мови
  6. зламатися — ЗЛАМА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док. 1. тільки 3 ос. Розпастися, розлетітися на частини, куски; зруйнуватися. Міцні залізні штаби, що держали глуху браму, іржа проїла, зламалися, брама лежала долі (Мирний, IV, 1955, 16); Де ж олівець?.. Ага!...  Словник української мови в 11 томах