злоязичити

ЗЛОЯЗИ́ЧИТИ, чу, чиш, недок., розм.

Говорити погане, осудливе, зле про кого-, що-небудь; злословити.

Одні злоязичили, що старий коваль, мовляв, хоче вивести свого сина на попа, інші, – що він домагається синові золотих ковнірів (П. Колесник).