змушуваний

ЗМУ́ШУВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до зму́шувати.

Утана чинив злочини й далі, вже ніким не змушуваний їх чинити (І. Білик);

Українська історія в очах В. Антоновича – це була історія народних мас, покинутих своїми провідними верствами і змушуваних жити у формах, чужих його поглядам та поняттям про релігійні, політичні й соціальні відносини (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. змушуваний — зму́шуваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. змушуваний — -а, -е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до змушувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови