змірок

ЗМІ́РОК, рка, ч., рідко.

Те саме, що мі́рка.

Змірок з чобота (Сл. Б. Грінченка);

Люба розпекла металевий змірок, яким заміряють пальне в баку, й кинула його на ріллю (М. Циба).

Значення в інших словниках

1. змірок — Змірок, -рка м. Мѣрка. Змірок з чобота. Міусск. окр.  Словник української мови Грінченка