Словник української мови у 20 томах

змієлов

ЗМІЄЛО́В, а, ч.

Той, хто відловлює змій перев. для отримання від них отрути, що використовується в медицині.

Понад усе мене привабила її професія .. За професією вона змієлов (Ю. Андрухович);

Якщо людина достатньо довго й близько перебуватиме коло гадючого кубла, то жодна з гадюк, які звідти вилупляться, її не вкусить. Змієлови гадають, що вона вважає таку людину за істоту свого ж роду (Л. Кононович).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. змієлов — змієло́в іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. змієлов — -а, ч. Той, хто відловлює змій.  Великий тлумачний словник сучасної мови