знахабнілість

ЗНАХАБНІ́ЛІСТЬ, лості, ж.

Абстр. ім. до знахабні́лий.

Знахабнілість крадіїв не має меж: злодій не зміг самотужки вибратися з храму й чекав, доки прийде диякон, а потім спокійно вийшов із церкви (з газ.).