зневолення
ЗНЕВО́ЛЕННЯ, я, с.
Дія і стан за знач. знево́лити.
Наука поголовного зневолення людей мертва, вона породжує грубу силу, а не мисль... (Р. Іваничук);
* Образно. За хвилею хвиля лягає під вітром в зневоленні. Регочуть матроські обличчя, шорсткі, неоголені (Б.-І. Антонич).
Словник української мови (СУМ-20)