Словник української мови у 20 томах

знедуховлювати

ЗНЕДУХО́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗНЕДУХО́ВИТИ, влю, виш, док., кого, що.

Позбавляти духовності; обездуховлювати.

Царський уряд всіляко знекровлював, знедуховлював український народ (з наук. літ.);

Знедуховити молоде покоління.

Словник української мови (СУМ-20)