знепокоїти

ЗНЕПОКО́ЇТИ, о́ю, о́їш, кого, рідко.

Док. до непоко́їти.

Зібралося повно старців і можів [мужів] з усіх країн і чекають на нього. Богдана Гатила це трохи знепокоїло (І. Білик);

Я прокинувся. Сон, який щойно побачив, знепокоїв мене (Валерій Шевчук).