знеструмлювати
ЗНЕСТРУ́МЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗНЕСТРУ́МИТИ, млю, миш; наказ. сп. знестру́м; док., що.
Вимикати струм (у 1 знач.); припиняти електропостачання.
Знеструмлювати лебідки необхідно зняттям запобіжників (з мови документів);
Прокуратура заборонила знеструмлювати водогін у Чернівцях (з газ.);
На нас теж дихнула “Жаннет” [ураган]. Поваляла дерева, знеструмила тисячу населених пунктів (Л. Костенко);
Перед тим як гасити водою, споруду спочатку треба знеструмити (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)