знудження
ЗНУ́ДЖЕННЯ, я, с.
Стан за знач. зну́ди́ти і зну́ди́тися.
З його обличчя зникає приліплений вираз .. знудження, і він з виразним задоволенням дивиться на струнку й зовсім не незугарну .. постать Денисюка (О. Лисяк);
Його відділяли від села межа і той стан знудження, властивий людям певного соціального становиська, котрі не залежать від вітру й сонця, не орють, не сіють, але завше мають свій кусень хліба (Г. Пагутяк).
Словник української мови (СУМ-20)