Словник української мови у 20 томах

зоопланктон

ЗООПЛАНКТО́Н, у, ч., біол.

Частина планктону, що складається з тваринних організмів.

Каховське водосховище зберігає високу залишкову біомасу зоопланктону (з наук. літ.);

Стрімке збільшення фітопланктону в будь-якій водоймі впливає на кількісний та якісний склад зоопланктону (з наук.-попул. літ.);

Зоопланктон верхових боліт найширше представлений коловертками (з навч. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. зоопланктон — зоопланкто́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. зоопланктон — -у, ч. Сукупність тварин, що населяють товщу води й пасивно переносяться водою.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зоопланктон — зоопланкто́н (від зоо... і планктон) сукупність тварин, що населяють товщу води й пасивно переносяться водою.  Словник іншомовних слів Мельничука