Словник української мови у 20 томах

зоотерапія

ЗООТЕРАПІ́Я, ї, ж., мед.

Терапія, що ґрунтується на використанні домашніх тварин у лiкуванні психічних розладiв людини, її фізичних вад і т. ін.

Якщо людина страждає алергією на шерсть тварин, то зоотерапія їй протипоказана (з наук. літ.);

В Італiї зоотерапiю мають намiр застосовувати в мiсцях громадської опiки, а також у психiатричних лiкарнях, бо тварини допомагають боротися з нудьгою в iзоляцiї, поганим самопочуттям та депресiєю (з газ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. зоотерапія — зоотерапі́я іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови