Словник української мови у 20 томах

зроговівати

ЗРОГОВІВА́ТИ, а́є, недок., ЗРОГОВІ́ТИ, і́є, док.

Те саме, що рогові́ти.

Епітелій слизової оболонки щоки, розташованої на рівні змикання зубів, часто зроговіває, оскільки тут немає слинних залоз (з наук. літ.);

Унаслідок порушення травлення епітелій, що покриває вершини ниткоподібних сосочків язика, може зроговіти (з навч. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)