Словник української мови у 20 томах

зстругування

ЗСТРУ́ГУВАННЯ, я, с.

Дія за знач. зстру́гувати.

Циклювальні верстати призначені для зстругування з плоских поверхонь тонкого шару деревини (з наук.-техн. літ.);

На Волині, Прикарпатті в окремих майстернях для виминання шкіри й одночасного зстругування грубших, затверділих місць служила спеціальна лава – гарбунок (з навч. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. зстругування — зстру́гування іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. зстругування — див. зістругування.  Великий тлумачний словник сучасної мови