зусібіч

ЗУСІ́БІЧ, ЗІВСІ́БІЧ, присл.

З усіх боків; звідусіль.

Село лежало в улоговині, оточене зусібіч полями (Р. Федорів);

Зівсібіч звисали муслінові завіси, мов примарливі сіті (П. Загребельний);

Нова каста з'явилася у нашій незалежній країні – Ті, кого охороняють. Круті двометрові хлопці прикривають їх зівсібіч (Л. Костенко);

Вітри, що знялися зусібіч, закрутили змії смерчів на водах, перевертаючи рибальські та вартові судна (Ю. Андрухович).

Значення в інших словниках

1. зусібіч — зусі́біч прислівник незмінювана словникова одиниця зусібі́ч прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. зусібіч — присл. З усіх боків, звідусіль.  Великий тлумачний словник сучасної мови