Словник української мови у 20 томах

зімітований

ЗІМІТО́ВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до зімітува́ти.

Тільки троє учасників надіслало на конкурс зімітовані, просто розмальовані дерев'яні писанки (із журн.);

Зімітоване викрадення комп'ютера було виявлено дуже швидко (з газ.);

// зіміто́вано, безос. пред.

У першій залі Музею лікарських рослин у Переяславі-Хмельницькому зімітовано куток знахарки (із журн.);

Під час тренувань рятувальників було зімітовано надзвичайну ситуацію – вибух на газоконденсатній свердловині (з газ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. зімітований — зіміто́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови