зістиковувати
ЗІСТИКО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗІСТИКУВА́ТИ, рідше ЗСТИКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що.
1. Те саме, що стикува́ти.
Пілотований космічний корабель уперше зістикували з орбітальним модулем (з наук.-попул. літ.);
Профілі дозволяють красиво зістикувати вагонку з дверима, вікнами і стелями приміщення (з газ.).
2. перен., розм. Узгоджувати що-небудь із чимсь.
У спробі зістикувати кар'єрні амбіції і різні способи дозвілля їм усе-таки доведеться знайти хоч щось, що їх об'єднує (із журн.);
До серпневих нарад необхідно хоча б скоригувати й зістикувати програми з географії та математики (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)