зішкрябаний
ЗІШКРЯ́БАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до зішкря́бати.
Всюди на вулицях лежали кучугури снігу, ретельно зішкрябаного двірниками з асфальту (О. Шугай);
Зішкрябаний із стін і рамок вулика, охолоджений і подрібнений, прополіс має вигляд зелено-коричневого або сірого порошку з жовтуватим або червонуватим відтінком (з наук.-попул. літ.);
// зішкря́бано, безос. пред.
Фарбу зішкрябано зі стін, підлогу вичищено – усе готове до ремонту (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)