кабукі
КАБУ́КІ, невідм., с.
Один із видів японського класичного театру, основними елементами якого є музика, пантоміма, танці.
У кабукі поєднується спів, музика, танці, а костюми акторів мають потужне символічне навантаження (з наук.-попул. літ.);
У кабукі важливу роль відіграє грим, основою якого є рисова пудра (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)