кавратка

КАВРА́ТКА, и, ж., діал.

Кухоль.

Розлютований, скаженiючи, ухопив вiн важку кавратку, що нею рештанти [арештанти] пили воду, i кинувся знову до палiя (Б. Грінченко);

А часом принесе [старенький піп] то гарнець бобу, то кавратку меду (Л. Костенко).

Значення в інших словниках

1. кавратка — Кавратка, -ки ж. 1) Кружка. А всипте мені кавратку меду! 2) Церковная кружка для сбора пожертвованій.  Словник української мови Грінченка