Словник української мови у 20 томах

казна-відкіля

КА́ЗНА-ВІДКІЛЯ́, КА́ЗНА-ВІДКІ́ЛЬ, присл., розм.

Те саме, що ка́зна-зві́дки.

Увесь день Василь завзято працював. А ввечері казна-відкіль навалилася втома, і він через силу пошкандибав додому (із журн.);

Зненацька просто перед ним, казна-відкіля взявшись, з'явилася дівчина з книгою в руках (з газ.).

Словник української мови (СУМ-20)