Значення в інших словниках
-
камрат —
камра́т іменник чоловічого роду, істота товариш діал.
Орфографічний словник української мови
-
камрат —
Камра́т. Товариш. Напишіть, коли Ви знов будете в Чернівцях. Може, тогди зможемо піти трохи до городу на прохід. Ой, пане Стефаник, не маю я тут властивих камратів (Коб., Листи, 73, 409) // пол. kamrat — жарт. приятель, товариш; нім.
Українська літературна мова на Буковині
-
камрат —
-а, ч., зах. Панібрат.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
камрат —
камра́т товариш, друг (ср, ст): Десь між ними взявся мій камрат Адасько, знаменитий синок пані Кунеґунди з першого подружжя, що так успішно полював на котів (Керницький)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
-
камрат —
ДРУГ (людина, зв'язана з ким-небудь довірою, відданістю, спільними поглядами, переконаннями, на яку можна в усьому покластися), БРАТ розм., ДРУЗЯ́КА розм.; ДРУЖИ́ЩЕ розм. (у звертанні); КУНА́К (у кавказьких горців); ПОБРАТИ́М, КАМРА́Т діал. (перев.
Словник синонімів української мови
-
камрат —
КАМРА́Т, а, ч., діал. Товариш. Я співаю, а мій камрат Саданюк сміється з мене (Сл. Гр.).
Словник української мови в 11 томах
-
камрат —
Камрат, -та м. Товарищъ. А як прислав своє військо і свої гармати, аж тоді се урадовали всі наші камрати. Галиц. Я співаю, а мій камрат Саданюк сміється з мене. Федьк.
Словник української мови Грінченка