Словник української мови у 20 томах

каміновий

КАМІ́НОВИЙ, а, е.

Те саме, що камі́нний².

Дбаючи про полегшення побуту вояків, у всіх своїх баштах Альбрехт Дюрер передбачив ніші для відпочинку, камінове опалення приміщень (з наук. літ.);

Вогонь танцював і підстрибував за добре наглянсованими блискучими каміновими ґратами (із журн.);

Каміновий годинник.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. каміновий — камі́новий прикметник від: камі́н  Орфографічний словник української мови
  2. каміновий — -а, -е. Прикм. до камін.  Великий тлумачний словник сучасної мови