канонізуватися
КАНОНІЗУВА́ТИСЯ, у́ється, недок.
1. рел.-церк. Пас. до канонізува́ти 1.
Для підтримання традицій, збереження самобутності та єдності релігії тексти, які відігравали важливу роль у цьому процесі, канонізувалися (із журн.).
2. перен., книжн. Пас. до канонізува́ти 2.
Роман, повість та оповідання канонізуються як жанри в XIX ст. (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)