Словник української мови у 20 томах

карагаси

КАРАГА́СИ, ів, мн. (одн. карага́с, а, ч.; карага́ска, и, ж.), заст.

Застаріла назва тофаларів.

Карагаси населяють вкриті тайгою північні схили Східного Саяну в басейні верхів'я річок Бірюси, Уди, Кан, Гутари (з наук.-попул. літ.);

Основними заняттями карагасів були мисливство й рибальство, у північних груп – також оленярство (з наук.-попул. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)