Словник української мови у 20 томах

карбонільний

КАРБОНІ́ЛЬНИЙ, а, е, хім.

Пов'язаний із вуглецем.

Специфіка хімічної будови холестеролу забезпечує взаємодію гідроксильної групи його молекули з карбонільним киснем ацильних ланцюгів фосфоліпідів (з наук. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. карбонільний — карбоні́льний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. карбонільний — Карбонильный — carbonyl — Karbonyl… — той, що має групу с=х.  Гірничий енциклопедичний словник
  3. карбонільний — -а, -е. Стос. до чадного газу та карбоніл-радикалу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. карбонільний — карбоні́льний [від лат. carbo (carbonis) – вугілля] той, що належить до вуглецю; ¤ к-а група – група > С = О, яка є складовою частиною альдегідів та кетонів.  Словник іншомовних слів Мельничука