Словник української мови у 20 томах

каретта

КАРЕ́ТТА, и, ж.

Поширена в тропічних і субтропічних морях велика черепаха родини морських черепах.

Панцир каретти в довжину сягає 85 см, він став причиною її інтенсивного винищення (його використовують як матеріал для виготовлення вишуканих галантерейних виробів) (з наук.-попул. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. каретта — каре́тта іменник жіночого роду, істота черепаха  Орфографічний словник української мови
  2. каретта — Морська черепаха.  Літературне слововживання