картоплиння
КАРТОПЛИ́ННЯ, я, с.
1. збірн. Бадилля картоплі.
Вдалині, там, де очищали поля від картоплиння, диміло багаття (М. Томчаній);
Бруствер, замаскований картоплинням, одгороджував їх [бійців] від противника (О. Гончар);
Скільки ж мені довелося повоювати з бур'янами, що намагалися заглушити тендітне картоплиння (А. Дімаров).
2. Те саме, що карто́пли́ще.
Неля .. простує картоплинням (Ірина Вільде);
З саду, через городи, слідами розвідника наближалася погоня. Ось гайдамаки плутають картоплинням, ховаються в соняшниках (К. Гриб);
Поки бреде [Марія] картоплинням, заточуючись у невидимі вибоїни та перечіплюючись об сухе соняшничиння, до дна не виплескана лють скапує в пітьму злими слізьми (В. Дрозд).
Словник української мови (СУМ-20)