картоплище

КАРТО́ПЛИ́ЩЕ, а, с.

Поле, на якому росте або росла картопля.

Рушили ми всі – .. по картоплищу гуртом (П. Тичина);

Здавалось, навіть метал летить сюди, начинений злобою, так злобно рили міни землю картоплищ, почавлених танками окопів, з люттю вгризались в дерева (О. Гончар);

Багаття жевріло неподалік від путівця, на картоплищі поміж прижовклими осиками й кленами (Григір Тютюнник);

По той бік дороги тяглася під вербами ставчина, луг, часто затоплюваний водою, до якого спускалися від хат і садків городи, здебільшого картоплища, але подекуди їжилась і стерня (М. Малиновська).

Значення в інших словниках

1. картоплище — карто́пли́ще іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. картоплище — -а, с. Місце, з якого зібрано картоплю.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. картоплище — КАРТО́ПЛИ́ЩЕ (місце, з якого зібрано картоплю), КАРТО́ПЛИ́СЬКО, КАРТОПЛИ́ННЯ.  Словник синонімів української мови
4. картоплище — КАРТО́ПЛИ́ЩЕ, а, с. Місце, з якого зібрано картоплю. Рушили ми всі — до ланки по картоплищу гуртом (Тич., Зростай.., 1960, 44); Попередником під коноплі було картоплище (Колг. Укр., З, 1957, 21).  Словник української мови в 11 томах
5. картоплище — Картоплище, -ща с. Мѣсто, съ котораго снять картофель, а также и вообще мѣсто, употребляющееся для посадки картофеля. Кіев. г. Вас. 196.  Словник української мови Грінченка