карточка
КА́РТОЧКА, и, ж.
Те саме, що ка́ртка.
Од брата одібрав карточки, з його і з його жінки (Панас Мирний);
На стіні висить вишитий рушник, радується, що обрамлює шлюбну карточку тата і мами (Б. Харчук);
Були це часи голодовки. Хліб .. видавали по карточках (Ірина Вільде);
Він виїхав, зоставивши Начкові лиш коротку карточку, що від'їжджає на пару днів (І. Франко);
Хтось, певне, дуже зайнятий, що вже й карточки не напише (Леся Українка).
Словник української мови (СУМ-20)