Словник української мови у 20 томах

каріотип

КАРІОТИ́П, у, ч., біол.

Повний набір хромосом, притаманний клітинам певного біологічного виду.

Вивчення каріотипу у плодових і ягідних рослин має велике значення для селекції (з наук. літ.);

Забір крові може бути проведений також для вивчення каріотипу плоду в діагностиці хромосомних аномалій і синдромів (з навч. літ.);

Каріотипи чоловічого й жіночого організмів людини мають свою специфіку (з навч. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. каріотип — каріоти́п іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. каріотип — -у, ч. Хромосомний набір – сукупність хромосом клітини тіла, типова для кожного виду рослинних і тваринних організмів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. каріотип — каріоти́п (від каріо... і тип) сукупність хромосом диплоїдного набору, характерного для клітин даного виду рослинних чи тваринних організмів.  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. каріотип — Сукупність морфологічних ознак хромосоми, типова для певного виду; одержання популяцій, ідентичних частинкам ДНК, які відповідають одному з генів перед введенням їх до відповідних генетичних векторів, потім до клітин бактерій чи ін.  Універсальний словник-енциклопедія