касик
КА́СИК, КА́ЦИК, а, ч.
1. Індіанський вождь у Мексиці та Центральній Америці до іспанського завоювання.
Решта двоє мулів, що їх поганяли пеони, несли на собі багаж експедиції – харчі й кілька сувоїв краму, призначеного здобути прихильність касиків – вождів тубільних племен (Т. Воронович, пер. з тв. Ж. Верна);
У XV ст. територія острова Домінікан була розділена на п'ять частин, кожною з яких правив вождь – касик (з наук. літ.);
Колумб познайомився з місцевими мешканцями і був прийнятий місцевим племінним ватажком, кациком Гуаканагарі (з наук.-попул. літ.).
2. Назва впливових політиків у Іспанії та Латинській Америці.
У телевізійному діалозі касик виявився людиною ерудованою і, на диво, доброзичливою (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)