касовий
КА́СОВИЙ, а, е.
1. Прикм. до ка́са.
Ольга сидить коло столика в кухні й мучиться над новим методом ведення касових книг (Ірина Вільде);
Я пiшов до касового залу слiдом за агентами, роздiляючи їх невдоволення i розчарування (Р. Андріяшик);
Я випередив її і, вкинувши кілька дрібних монет у касовий апарат, відірвав з паперового рулончика два вузесенькі проїзні квитки (О. Шугай);
Із сукупності чернеток, листів, записок, начерків, касових чеків, телефонних рахунків тощо письменника створюється генетичне досьє, що вимагає хронологічної структурованості (І. Карпа).
2. перен. Який дає прибуток; розрахований на одержання прибутку (про спектакль, фільм і т. ін.).
Писав з принципово касових позицій (А. Крижанівський);
Приблизно з 1912 року театр М. Садовського уже перестає працювати над поширенням репертуару, все частіше виставляються “касові” п'єси (з мемуарної літ.).
Словник української мови (СУМ-20)