кастет

КАСТЕ́Т, а, ч.

Холодна зброя – металева пластина з отворами або спаяні кільця (часом з шипами), що накладаються на пальці і затискаються в кулаці.

– Диви, диви – з кастетом б'ється! Хіба ж це по правилу? Так нечесно... (Б. Антоненко-Давидович);

Це був важкий кастет з чотирма круглими дірками для пальців (В. Собко);

Від таких молодців можна всього чекати. В них інколи трапляються і свинцеві кастети, і залізний шворінь під полою (М. Руденко);

Ще коли я вчився в школі і їздив велосипедом з хлопцями по чужих селах, відважно махав кілком і кастетом у бійках біля клубу, але разом з тим писав вірші і дружив з відмінниками, які не пасли корів, визначилось моє таке місце між селянством і інтелігенцією (В. Рубан).

Значення в інших словниках

1. кастет — касте́т іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. кастет — -а, ч. Вид холодної зброї – металева пластина з отворами для пальців, що затискується в кулак; наручник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кастет — КАСТЕ́Т, а, ч. Вид холодної зброї — металева пластина з отворами для пальців, яка затискується в кулак; наручник. Від таких молодців можна всього чекати. В них інколи трапляються і свинцеві кастети, і залізний шворінь під полою (Руд.  Словник української мови в 11 томах