кастрований
КАСТРО́ВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до каструва́ти.
Він заревів, немов кастрований кнур (Любко Дереш);
* Образно. Внаслідок великодержавної мовної політики в СРСР сформувався досить потужний соціальний шар людей “безмовних”, тобто – не побоюсь різкого слова – ментально кастрованих (О. Забужко);
Я встиг одвернутись, ховаючи свій загнаний кастрований погляд (Є. Пашковський).
Словник української мови (СУМ-20)