Словник української мови у 20 томах

каталектичний

КАТАЛЕКТИ́ЧНИЙ, а, е, літ.

Стос. до каталектики.

У каталектичному вірші в кінцевій стопі, від якої кожен вірш бере ту чи іншу назву, не вистачає для її повноти одного складу (з навч. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. каталектичний — каталекти́чний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. каталектичний — -а, -е. Прикм. до каталектика.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. каталектичний — каталекти́чний (від грец. καταληκτικός – усічений, скорочений) той, що стосується каталектики, пов’язаний з нею; ¤ к. вірш – вірш з усіченою кінцівкою, без одного складу в останній його стопі.  Словник іншомовних слів Мельничука