катерок
КАТЕРО́К, рка́, ч.
Зменш.-пестл. до ка́тер.
По бухті сновигали невеликі буксирні портові катерки (Д. Ткач);
Зрання й до ночі снуєш катерком по всьому роздоллю гирла, де стільки тобі полишено давньої, ще батьківської краси, і ніколи вона тобі не набридає (О. Гончар);
Причалив катерок до мiської пристанi, тернувся старою автомобiльною шиною об причал – i з нього висипався гурт селян з мiшками, кошиками, старими чемоданами, перев'язаними мотуззям (В. Яворівський).
Словник української мови (СУМ-20)