каторжниця
КА́ТОРЖНИЦЯ, і, ж.
Жін. до ка́торжник 1.
Їй ввижалося, що сам начальник в'язниці приніс їй помилування від головного військового суду з заміною страти на довічну каторгу, і вона, стискуючи обома руками голову, як сновида, шептала: “Каторжниця... каторжниця...” (Л. Смілянський).
Словник української мови (СУМ-20)