катрага

КАТРА́ГА, и, ж., розм.

1. Курінь (перев. на пасіці).

Отець Степан спав у катразі, причинивши двері (І. Нечуй-Левицький);

Скоро починалась весна тепла і бджолу з омшаників заходжувались виймати, зараз переїздив [дід] жити в цей гайок, у катрагу, і вже рідко коли й зазирав додому (Б. Грінченко);

Незабаром виринув тин, за ним солом'яна катрага й ряди вуликів (М. Івченко);

Чмель виніс з катраги миску свіжого щільнику, де копошилося з десяток чорно-жовтих ос (З. Тулуб).

2. Повітка, комора (у 2 знач.).

Може, хтось із гостей приїхав? Але ні худоби, ні воза ні на подвір'ї, ні в катразі (М. Стельмах).

Значення в інших словниках

1. катрага — Катра́га: — опудало [1]  Словник з творів Івана Франка
2. катрага — катра́га іменник жіночого роду розм.  Орфографічний словник української мови
3. катрага — див. КУРІНЬ.  Словник синонімів Караванського
4. катрага — див. прибудова; халабуда  Словник синонімів Вусика
5. катрага — -и, ж., розм. Курінь (перев. на пасіці).  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. катрага — КУРІ́НЬ (легка будівля, сторожка — на городах, баштанах тощо), БУ́ДА, КАТРА́ГА розм. (перев. на пасіці). На долині маячіли прості закурені пилом намети. Подекуди стриміли навіть солом'яні курені та катраги, неначе в пасіці (І.  Словник синонімів української мови
7. катрага — КАТРА́ГА, и, ж., розм. Курінь (переважно на пасіці). Отець Степан спав у катразі, причинивши двері (Н.-Лев., III, 1956, 21); Скоро починалась весна тепла і бджолу з омшаників заходжувались виймати, зараз переїздив [дід] жити в цей гайок, у катрагу...  Словник української мови в 11 томах